З досвіду роботи

Тема  досвіду:   Розвиток  пізнавального  інтересу  і  творчих  здібностей  учнів на  уроках  географії.

Суть досвіду ґрунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі:

• відбору навчальної інформації;
• застосування проблемного навчання;
• робота із словниками, довідниками, енциклопедіями;
• підвищення інтересу дітей до теоретичних знань;
• встановлення причинно-наслідкових зв’язків проведення нестандартних занять: “уроків-ярмарок”, “уроків-подорожей”, “екологічного та політичного прогнозів”, “круглих столів” та ін.
• використання новітніх технологій навчання.

Психологи твердять, що  пізнавальний процес має характер пошуку. Під його впливом у людини повсякчас виникають запитання, відповіді на які вона шукає. При цьому самостійна діяльність відбувається з захопленням, емоційним піднесенням, радістю. Спеціальні досліди доводять позитивний вплив пізнавального інтересу на такі психічні процеси, як мислення і пам’ять. Під впливом пізнавального інтересу вони набувають особливої активності, цілеспрямованості.

Таким чином, пізнавальний інтерес стає одним з найважливіших стимулів навчання школярів. Зацікавлення матеріалом, який вивчається, допомагає успішно оволодівати ним з мінімальними витратами часу і енергії.

Зацікавлення на уроці виникає тоді, коли учні залучаються до активної участі в пошуку відповідей на поставлені запитання і знають практичну користь одержаних знань.

Ще Ушинський писав, що порівняння є основою пізнання і навчання. Тому я прагну, щоб цифровий матеріал учні запам’ятовували не самий по собі, а у порівняннях.

Так, при вивченні теми “Площа України” використовую кросворд. Робота з цим кросвордом вимагає від учнів пошуку в довіднику площ і назв кількох зарубіжних країн, і це збагачує їхні знання конкретним матеріалом.

У тваринному світі України найбільшою різноманітністю відзначаються птахи. Тому, щоб учні краще були ознайомлені з пташиним царством, використовую чайворд “Прахи України”.

Вивчаючи тему “Охорона природи України”, організувала “круглий стіл”, в якому взяли участь “екологи”, “біологи”, “лікарі”, “кліматологи”, “журналісти”, “керівники підприємств”. У такій роботі учні не просто знаходили матеріал, готували реферати, а ставили проблему, дискутували, відстоювали свою точку зору. Наприклад, Ткачук М. “...я гадаю, що у Херсоні варто зменшити кількість екологічно небезпечних промислових підприємств, розвивати курортне господарство і будувати валютні готелі”.

Учні мають змогу висловити свої думки, відстоювати свою позицію і на уроках таких типів, як “прес-конференція”, “ярмарок”, “подорож”, “економічний прогноз”.

Наприклад, на уроці “політичний аналіз” ми обговорювали питання, що стосувалися Криму, Чорноморського флоту. Марійка підготував матеріал, що розкривав історичні аспекти проблеми: що являв собою даний регіон у минулому, як увійшов до складу України, як розвивався, як виникли кримські проблеми.

На уроці “економічний прогноз” ми намагалися розв’язати задачу: що потрібно зробити, щоб Україна вийшла з кризи і розрахувалася з боргами, враховуючи дефіцит державного бюджету. Учні шукають шляхи виходу з ситуації, у якій опинилася наша країна.

В них розвивається економічне мислення, вони намагаються скласти економічний прогноз.

“Урок-ярмарок” ми провели при вивченні теми “Хімічна промисловість” . Вони рекламували продукцію «Рівне азот»,  шукали покупця.

“Урок-подорож” провели при вивченні теми” Економічні райони”. Учні були “кліматологами”, “ґрунтознавцями”, “економістами” і т.д., які спільно розв’язували ті чи інші проблеми:

• “Як і чому змінюється природне середовище ПТК Мішаного лісу? Чи можна і чи потрібно зменшити ці зміни?
• Чи сприятливі умови для життя і діяльності людей у Північно-західному районі?
• Як можна їх помітити?

Скласти економічний прогноз розвитку Карпатського  району.

Часто ми проводимо уроки “Якби я був...”

Ось, що сказала Максим:

“Якби я був головою спілки селян ”Вільна Україна”, то: виплатив щомісячно заробітну плату; збільшив поголів’я великої рогатої худоби, збільшив площу саду, розвозив у готових ставках рибу, за всі послуги люди платили б. Продукцію реалізув би у магазині біля ферми. На все це взяла би кредит у банку”.

Випуск газет на задану тему узагальнює проведену роботу. Учні працюють групами. Кожну групу очолює редактор, який пише оглядову статтю і керує роботою групи.  Коректор перевіряє дописи на предмет орфографічних, граматичних, стилістичних помилок, відповідає за правильність думок.

Художники відповідають за оформлення газети. Сильніші учнів, крім основного завдання, встигають виконати  і додаткові: скласти кросворди, ребусі. Ця робота  оцінюється додатково.

Наприклад на уроці “політичний аналіз” ми обговорювали питання, що стосувалися Криму, Чорноморського флоту. Марійка підготував матеріали, що розкривав історичні аспекти проблеми: що являв собою даний регіон у минулому, як увійшов до складу України, як розвивався, як виникли проблеми.

На уроці “економічний прогноз” ми намагалися розв’язати задачу: що потрібно зробити, щоб Україна вийшла з кризи і розрахувалася з боргами, враховуючи дефіцит державного бюджету. Учні шукають шляхи виходу з ситуації, у якій опинилася наша країна. В них розвивається економічне мислення, вони намагаються скласти економічний прогноз.

“Урок-ярмарок” ми провели при вивченні теми “Хімічна промисловість”. Вони рекламували продукцію «Рівне азот», шукали покупця.

“Урок-подорож” провели при вивченні теми “Економічні райони”. Учні були “кліматологами”, “ґрунтознавцями”, “економістами” і т.д., які спільно розв’язували ті чи інші проблеми: - “Як і чому змінюється природне середовище ПТК Мішаного лісу? Чи можна і чи потрібно зменшити ці зміни?” – Чи сприятливі умови для життя і діяльності людей у Північно-західному районі?

Корисними та доцільними в організації навчально-пізнавальної діяльності в умовах проблемного навчання є використання таких методичних принципів:

• прийоми зацікавленості учнів привабливістю вивчення даної теми
• знаходження цікавого кута зору на тему, під яким матеріал стає дивовижним
• використання відомостей з інших предметів
• “естафета”
• “опанування”
• випереджаючі завдання
• “руханки”
• географічні новини
• вправи з логічного мислення

Застосування методів проблемного навчання в їх взаємозв’язку з новими нетрадиційними методами навчання сприяє активізація навчально виховного-процесу, удосконаленню форм і методів сучасного уроку, викриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів. Застосування проблемного навчання на уроках географії дозволяє залучити всіх учнів класу до активного набуття знань,  творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас – діяльною громадою тих, хто вчиться. Створення творчої атмосфери на уроці сприяє активному залученню учнів до процесу навчання.

Оскільки методи, прийоми і стратегії, поєднані в проблемному навчанні, направлені на особистісно орієнтовану модель освіти, то як використовують їх у різних формах:

Сенкан

Цей вид роботи застосовують для закріплення чи виділення найсуттєвіших явища чи об’єкта.

Тема “Клімат Австралії” (7 кл)

1. Австралія.
2. Найменший, найсухіший.
3. Знаходиться, омивається, зацікавлює
4. Австралія – найсухіший материк
5. Чудо

            ЗХВ:       знаю    ,        хочу знати,               вивчив

Незакінчені речення.

Тема “Води України” (8 кл)

Зразки:

• До вод належать…
• Найбільші річки та їх притоки…
• Озера бувають таких типів…
• Витрату води визначають…
• Підземні води потрібно вивчати…

“Титанік”

Тема. “Мішані ліси України” (8 кл)

 - що потрібно рятувати в природному комплексі мішаних лісів і як?

Мішані ліси                                     Що рятувати

• гірські породи
• рельєф
• повітря
• вода
• флора                                    
• фауна                                    
• ґрунти                                   

Методи підсиленої лексики.

Тема. “Несприятливі фізико географічні процеси” (8 кл)

- чим небезпечні явища?

Знав	Дізнався

Передбачення наслідків.

Етапи:

• На дошці записую проблему
• Кожна група передбачає наслідки
• Зачитування і коментатор наслідків

Діаграма Века

Тема. “Світовий океан” (7 кл)

Тихий  океан        Антлантичний  океан

Кубування

Етапи:

• опишіть це…
• порівняйте це те ...
• проаналізуйте ...
• знайдіть аргументи “за і проти
• застосуйте те це

Нумеровані голови разом

“Ручки на середину”

Дискусійна сітка

Тема. Клімати Землі (7кл)

Так                      Чи можна            ні

                            змінювати

                            клімат

                            землі?       

Застосовування вище названих методів роботи (проблеми викладання частково пошукового, навчально – дослідницького) в їх взаємо зв’язку дає змогу активізувати навчально–виховний процес з географії в цілому, урізноманітнювати структуру уроку, відкриває нові резерви широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності.

Концепція екологічної освіти в Україні визначила, що екологічне навчання та виховання в нашій державі повинні розглядатися не як окремий аспект, а як новий зміст і мета сучасного освітнього процесу. Географія може стати одним з провідних шкільних предметів у вирішенні цього завдання завдяки тому, що саме шкільних курси географії набагато перевішують інші дисципліни за екологічною спрямованістю, кількістю і глибиною розкриття екологічних проблем, за обґрунтуванням шляхів їх вирішення. Особливо це стосується курсу географії України, досвід викладання якого засвідчив, що розв’язання екологічних завдань з питань раціонального природокористування і охорони природи саме на основі краєзнавчого матеріалу сприяє формуванню екологічної свідомості в трудовій діяльності та побуті.

Враховуючи те, що в методиці навчання географії дуже поширеним є прийом використання типових планів, характеристики географічних об’єктів, які виконують функції алгоритмів у розв’язанні різних завдань, був складений типовий план розв’язання еколого-краєзнавчого завдання.

1. Уважно прочитайте текст завдання. Визначте, про який компонент природного комплексу йде мова. Знайдіть його положення на карті.

2. Користуючись картами, визначте ступінь порушення природного комплексу.

3. Зробіть географічне прогнозування стану природного комплексу в даних умовах на основі усвідомлення закономірних взаємозв’язків природи в ньому..

4. Зробіть висновок ,як позначається стан на околишнього середовища на здорові людей і розвитку економіки.

5. Запропонуйте шляхи розв’язання виявлених екологічних проблем .Спробуйте оцінити ефективність запропонованих заходів.

6.Зробіть оцінку своєї діяльності. Чи все правильно зроблено? Що ще можна додати?

Сьогодні основним питанням є екологічна проблема. Для того, щоб учні зацікавились даною темою та краще зрозуміли даю їм такі питання./VІ клас/.

• Забруднення атмосфери відбувається з різних причин. Назвати джерела забруднення в нашій місцевості.
• Як забруднене повітря вшиває на інші компоненти?
• Як пояснити, що повітря, забруднене радіоактивними елементами Чорнобиля, коли наша місцевість так віддалена?

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ:

1. Порозмовляйте з людьми старшого покоління: чи спостерігали вони за своє життя будь-які зміни в кліматі Весняного?

2. Складіть таблицю, яка матиме такі колонки: джерела забруднення, вплив забруднення атмосфери на навколишнє середовище та живі організми, заходи охорони атмосфери.

3. Давайте поміркуємо разом: що можна зробити, що б повітря в нашій місцевості було чистим.

Учнів сучасної школи ознайомлюю із галузями господарства та їх проблемами. Діти розуміють, що в господарстві України йде не побудова її споруди, а руйнуються складові виробництва у всіх його сферах. Спад виробництва, особливо товарів народного споживання, веде до зростання цін і подальшого зубожіння людей. Такі висновки підтверджуються статистичними даними.

Серед причин, що обновлюють таке становище в сучасній економіці, певне коло економістів України вважає розрив економічних зв’язків з країнами, колишніми республіками СРСР. Тому справа політиків - знайти таку політичну і юридичну форму економічної взаємодії між цими країнами, котра б не утискувала інтереси самостійних держав, а сприяла їх зміцненню.

Аналізуючи на уроках матеріали періодичної преси, а також тематичних радіомовлень з проблеми переходу до ринкової економіки, пропоную такі питання:

• здійснення грошової конфіскаційної реформи з декламуванням прибутків та їхніх джерел і з вилученням неправедно нажитих коштів;
• введення заборони на вільне ходіння і нелегальний обмін грошей інших держав;
• провадження в державної монополії на зовнішню торгівлю і державне надходження і витрачання валютних коштів.
• планомірна приватизація тих державних виробництв і галузей н/г, які відповідно до структурної перебудови економіки мають скорочуватися.

Дія зацікавлення уроків географії, застосовую дискусії, прогнозування у процесі проведення семінарів, конференцій, рольових ігор, нестандартних уроків. Ось, наприклад, дискусія "Економічні, соціальні проблеми Карпатського регіону".

• Унікальність природних ресурсів.
• Шляхи оздоровлення екологічної і соціальної ситуації.

Учнів класу ділю на групи:

група експертів оцінює роботу,

група, статистів опрацьовує анкету, яку заповнюють всі присутні, Інша група з’ясовує, хто буде виступати в дискусії.

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ:

1. Чи допомагає вам обмін думками з однокласниками при оволодінні знаннями? Чому?

2. У чому ви вбачаєте зв’язок економічних і соціальних проблем?

3. Обґрунтуйте ваше ставлення до проекту "Карпати - зона туризму"

 4. Який на вашу думку, існує шлях виходу з кризи?

Після заповнення анкети статисти визначають кількість різних відповідей, їх оригінальність, об’єктивність і повноту. Деякі висновки учні ілюструють малюнками, графіками, діаграмами.

Експерти оцінюють правильність, повноту, оригінальність відповідей і роботу кожної групи зокрема.

Зацікавлення, як відомо, має велике значення для діяльності людини, є одним з найвагоміших стимулів накопичення знань, розширення кругозору. Велика роль зацікавлення і в навчанні, успішно оволодінні предметом: знання закріплюються міцно і знаходять практичне застосування. Наприклад, при вивченні теми "Корисні копалини України", учні повинні засвоїти велику кількість найменувань корисних копалин, назв їх родовищ. Не так легко засвоїти даним матеріал. І тому полегшує мені засвоєння даної теми, розв’язування ребусів або загадок.

З кожним роком загострюється проблема прісної води. Для того, щоб учні краще засвоїли гідро географічну сітку, використовую ребуси або головоломки.

Наведені вище матеріали свідчать про те, що такі форми роботи сприяють підвищенню інтересу учнів до географії.

 

СТЕПОВА ПРИРОДНА ЗОНА УКРАЇНИ

Мета. Дати характеристику ФГП, природних умов і ресурсів степової зони, виховувати любов до рідного краю, розвивати пам'ять, логічне мислення, вміння пра­цювати з картою.

Обладнання. Фізична карта України, карта природних зон України, атласи, маршрутні листи із завданнями.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Клас ділиться на п'ять експедиційних загонів, кожен загін обирає капітана.

II. Правила проведення гри-експедиції.

Кожен з капітанів отримує маршрутний лист для свого загону, по якому і працює загін, відбираючи потрібну їм інформацію з карт, опираючись на раніше отримані знан­ня. Під час роботи отримана інформація заноситься в таблицю. Першу колонку таблиці заповнюють учні під час розповіді вчителя, інші — під час розповіді членів ек­спедиційних загонів.

Таблиця 1

Ф.г.п.	Клімат	Внутріш-    ні води	Рельєф Грунт	Рослинний     і тварин- ний світ	Екологічні проблеми використання природної зони

Маршрутний лист № 1 загону «Юних кліматологів».

1. Тип клімату природної зони.

2. Температура (середня літня і зимова, максималь­на, мінімальна).

3. Опади (в середньому, найбільше, найменше, де і чому).

4. Циркуляція повітряних мас.

5. Вітри (звідки дмуть і що несуть зимою і влітку).

Маршрутний лист № 2 загону «Юних гідрологів».

1. Які річки протікають по території даної природної зони? Показати на карті.

2. Який тип живлення, режим, характер течії даних річок?

3. Чи є на території даної природної зони болота, озе­ра, водосховища, канали, лимани? Поясніть причини їх утворення.

4. Яке значення мають внутрішні води для даної при­родної зони і населення?

Маршрутний лист № 3 загону «Юних геологів і ґрун­тознавців».

1. Тип рельєфу даної природної зони.

2. Які рівнини, височини, гори, кряжі знаходяться в ме­жах даної природної зони? Показати на карті.

3. Які корисні копалини є в межах даної зони, чому са­ме ці, а не інші?

4. Які типи грунту характерні для даної природної зо­ни? Чому?

5. Які методи меліорації характерні для даної природ­ної зони? Чому?

Маршрутний лист № 4 загону «Юних біологів».

1. Яка рослинність характерна для даної природної зони, наведіть приклади. Чому саме ця рослинність?

2. Тваринний світ природної зони, його пристосо­ваність до умов життя в межах даної зони.

3. Які природоохоронні території знаходяться в межах природної зони? Знайдіть їх на карті.

Маршрутний лист № 5 загону «Юних екологів і прогно­зистів».

1. Які екологічні проблеми характерні для даної при­родної зони? Чому?

2. Яке значення і використання має дана природна зо­на на вашу думку (які сільськогосподарські культури в ній можна вирощувати, які галузі промисловості доцільно розвивати (на основі лісових, мінеральних ре­сурсів і т.д.), лікувально-оздоровче значення і т.д.).

Підсумок.

Домашнє завдання. Степова природна зона.

ЧОРНЕ МОРЕ

Мета. Вивчити ФГП, клімат, природні ресурси Чорно­го моря. Розвивати в учнів вміння самостійно працюва­ти з додатковою літературою, вміння логічно мислити.

Виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання. Фізична карта України,  картки-конспекти.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учні діляться на кореспондентів різних газет та вче­них.

II. Правила проведення прес-конференції.

Учні-вчені (океанолог, кліматолог, гідролог, хімік, еколог, економіст, геолог, ботанік, зоолог) готують повідомлення та виступають з ними. Учні кореспонден­ти, слухаючи вчених, заповнюють картки-конспекти, за­дають їм запитання.

Прес-конференція проходить за таким планом.

1. ФГП моря (доповідає океанолог).

2. Природні умови моря:

а) рельєф дна (геолог);

б) клімат (кліматолог);

в) гідрологічні особливості (гідролог);

г) наявність N28 (хімік). 3. Природні ресурси моря:

а) біологічні (ботанік, зоолог);

б) мінеральні (геолог).

4. Екологічні проблеми моря та його використання (еколог і економіст).

Приклад картки-конспекта № 1

Запитання

Відповіді

1. Яка площа моря? 2. Якими протоками відділяється від інших морів? 3. Які корисні копалини є на шельфі моря? 4. В яких кліматичних поясах знаходиться море? 5. Де береться сірководень в морі? 6. Які безхребетні поширені в морі? 7. Чи є в морі тварини небезпечні для життя людини? 8. Які причини можливої біологічної смерті моря? 9. Які заповідні об'єкти знаходяться біля уз­бережжя моря та в його акваторії? 10. Назвіть транспортні порти Чорного моря.

Карта-конспект № 2.

Запитання

Відповіді

1. Яка протяжність моря з Пн. на Пд.? 2. До басейну якого океану відноситься мо­ре? 3. Під час дії якої складчастої області фор­мувався рельєф дна моря? 4. Чи замерзає море взимку? 5. Яка середня солоність води в морі? 6. Чому Чорне море вважають найпрісноводнішим у світі? 7. Які водорості поширені в морі? 8. Які риби являються давніми мешканцями Чорного моря? 9. Чи в змозі Україна сама розв'язати еко­логічну проблему Чорного моря? 10. Назвіть курортні порти Чорного моря?

Підсумок.

Домашнє завдання. Чорне море, стор. 57—59 по підручнику «Географія України» П.О. Масляк і П.Г. Ши-щенко.

 

АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

Мета. Узагальнити, систематизувати знання отримані при вивченні теми АПК, виявити причини виділення різних видів АПК на території України. Розвивати логічне мислення, пам'ять, вміння працювати з картою, вихову­вати бережливе ставлення до земельних ресурсів.

Обладнання. Економічна карта України, атласи, ста­тистичний матеріал, таблички з назвами груп.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учні класу діляться на чотири групи, кожна група оби­рає собі капітана.

II. Правила проведення семінарського заняття.

Семінар проходить за планом, який написаний на дошці заздалегідь даний учням. і

План семінарського заняття по темі АПК

1. Склад, структура і значення АПК.

2. Рослинництво і його основні галузі.

3. Тваринництво і його основні галузі.

1. Заготівля, збереження, транспортування і переробка сільськогосподарської продукції. Харчова промисловість.

III. Підсумок.       

IV. Домашнє завдання. Повторити тему АПК.